Існує декілька основних видів договору, за якими правовласник може передати свої права на об’єкт інтелектуальної власності.
-
Договір відчуження або договір про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності. Це дуже схоже на договір купівлі-продажу. Автор передає весь обсяг повноважень по використанню твору на весь термін дії авторських прав на території всього світу. Такий вид договору підходить, якщо автор надалі не планує використовувати самостійно свій твір, а інша особа хоче отримати всі майнові права на проект.
-
Ліцензійний договір. Простою мовою можна сказати, що за таким договором автор передає свій об’єкт інтелектуальної власності в «оренду», тобто дозволяє іншій особі користуватися своїм твором певним способом на певній території і на певний термін. Наприклад, автор видав одну ліцензію на публікацію книги одному видавництву на території України, а другу ліцензію – англійському видавництву для публікації в Великобританії.
Існує декілька видів ліцензій:
- виключна – видається тільки одній особі і виключає можливість використання твору автором. Вона дуже схожа на договір відчуження прав, але якщо в договорі відчуження автор передає всі свої права назавжди, то в ліцензії є обмеження по способам використання, терміну і території;
- одинична ліцензія – автор видає ліцензію тільки одній особі, але при цьому він теж має можливість використовувати свій твір;
- невиключна ліцензія – автор може видавати ліцензії необмеженому колу осіб, і при цьому сам використовує свій твір.
Підкреслюю, в договорах передаються тільки права на об’єкт інтелектуальної власності, а не сам твір. В чому різниця? Коли автор передає примірник твору, то особа отримує , наприклад, книгу в особисте користування. Можна тільки читати її або подарувати друзям на день народження. А ось коли особі передають права, то вона якраз отримує можливість публікувати і поширювати цей твір, і інші права, які були передані за договором.
- Договір про створення за замовленням і використання об’єкта інтелектуальної власності. Суть таких договорів полягає в тому, що виконавець створює на замовлення об’єкт (наприклад, науковий твір, програмне забезпечення, твір мистецтва, картину і т.д.) для передачі результату замовникові. Особисті немайнові права, наприклад, право називатися автором твору, залишатися анонімом чи використовувати псевдонім, залишаються за творцем, а ось подальше використання об’єкта, отримання прибутку визначається договором.
Дані договори регулюють відносини між автором твору і замовником. Наприклад, автор пише програму або базу даних, але використовувати її, отримувати прибуток може замовник (якщо інше не встановлено умовами договору).
При укладанні будь-якого виду угод потрібно приділяти особливу увагу їх перевірці. Якісний юридичний аналіз договорів дозволить виключити або мінімізувати ризики. Звертайтеся до нас за допомогою і ми перевіримо всі важливі обставини або допоможемо скласти новий договір, який повністю задовольняє обидві сторони.